Потім приїхав екскаватор і все розрівняв ковшем абияк. Все б нічого, але деякі розбиті шлакоблоки такої висоти, що легковим автомобілем можна й не проїхати. Мабуть, розраховано на те, що проїде кілька разів вантажівка і буде все рівненько. Але у нас не так часто можна зустріти на вулицях вантажні автомобілі. Але й цьому селяни вдячні, адже відразу деякі люди кинулися вишукувати цілі цеглини й тягнути додому. А привезли все це з будівничого майданчика свинокомплексу, вивозять залишки фундаменту і стін старих будівель. Що радує, так це швидкість, тільки привезли, відразу й розрівняли. Не так як минулого разу пісок привозили...
Варто сказати, що кілька днів тому при в’їзді в село асфальтом залатали найбільшу вибоїну, теж абияк, довго не простоїть. Водії автобусів вдячні найбільше, адже та вибоїна замучила їх уже давно, а тепер можна й швидкість не збавляти зайвий раз і підвіска довше ходитиме. Люди кажуть, що треба дякувати сільському голові - працює на благо селян. Та забувають, що саме для цього його й вибирали. Тільки шкода, що велику дірку залатали, а маленьку минули. А з неї може вирости точно ж така велика, перед якою знову прийдеться гальмувати, і не тільки автобусам.