В своєму першому житті Кадір Нурман приїхав до Німеччини як турецький гастарбайтер і працював на фірмі „Daimler” в Штутгарті. В своєму другому житті він став відомим.

1972 року Нурман в своїй закусочній біля вокзалу „Зоопарк” в Берліні продав свою першу булочку з шаурмою за 1,50 марки.

Цього тижня Кадір Нурман удостоєний нагороди за життєві досягнення на виставці шаурми DÖGA. Привід для радості, а також привід задуматися над втраченими можливостями.

Нурман живе на пенсію в 395 євро і жалкує, що не запатентував свій винахід – м’ясо-гриль, що обертається. „Зараз я був би мільйонером” – говорить Нурман. З допомогою його ідеї зараз заробляють 16 тис. торговців і підприємств, щодня продається три мільйона шаурми.

А Кадір Нурман сьогодні зле потирає живіт, коли думає про сьогоднішню шаурму. Він натякає на погану якість: „Забагато приправ і різних додатків. Якщо м’ясо хороше, не потрібно ніяких спецій чи кетчупу.”

Виникає питання: якщо навіть в Німеччині скаржаться на якість шаурми, що тоді говорити про наші точки продажу цих турецьких м’ясних ласощів на ринках, біля університетів і взагалі всюди в місті?